Новини, статті, аналітика ринку нерухомості
5 червня 2017
Багатометровий фонтан із бруду, землі та шматків асфальту, що прорвався з-під землі біля жилого будинку на Голосієві (історична місцевість Києва) і розкидав убік машини, вразив багатьох. Він став унаочненням сучасного стану українських міських теплокомуненерго — і фінансового, і технічного.
Багато хто поспішив одразу вказати на те, що керує тепловими мережами Києва компанія ДТЕК. Без сумніву, більша частина уваги буде привернута саме до ДТЕК і до відповідальності компанії перед жителями будинку.
Ще одним цікавим фронтом протистояння можуть стати суди між постраждалими від аварії, страховими компаніями та монополістом.
Однак у грі в "гарячу картоплину", коли всі намагаються перекинути на когось власну економічну та політичну відповідальність, не вистачає кількох гравців.
Одні із ключових учасників цієї ситуації, кого кияни воліють не помічати, — це інвестори. Більшість з них настільки щасливі купити квартиру, що не зважають на порушення законодавства при зведенні будинку.
Зрештою, житло у Києві переоцінене, а шахрайств при купівлі квартир настільки багато, що щасливі власники нового житла воліють не помічати проблемності деяких практик забудовників.
Одна з таких практик — зведення будинків у місцях, де цього не можна робити з технологічних причин. Саме це й відбулося на Голосієві: будинок збудований у так званій охоронній зоні теплотраси. Такі зони існують якраз для того, щоб застрахуватися від подібних ризиків.
Однак українські забудовники славляться тим, що не люблять дотримуватися будь-яких норм безпеки. Особливо яскраво ця проблема проявляється у Києві. Земля тут настільки дорога, а покупці готові платити наперед такі значні суми грошей за ще не збудоване житло, що жадібність часто затуляє очі компаніям-девелоперам.
Ще одним прикладом нехтування нормами безпеки стала пожежа в будинку на вулиці Шулявській у столиці в 2016 році. Там за кілька хвилин згорів фасад 28-поверхової "свічки".
Жертв вдалося уникнути лише завдяки тому, що будинок ще не був заселений. Українські будівельні норми забороняють робити вентильовані фасади з використанням пінопласту — це може призвести до миттєвого займання, яке неможливо погасити. Однак на норми зважають не всі.
Природно, що зведення багатоповерхового будинку у столиці повинні контролювати відповідні органи. Однак часто ці органи проявляють дивну поблажливість до "інноваційних підходів" забудовників.
Так, Державна архітектурно-будівельна інспекція не мала права погоджувати будівництво на магістральній трубі теплової мережі, а без документів ДАБІ будинок не мають права підключати до мережі ні "Київенерго", ні тепловики. Однак сталося те, що сталося: будинок побудовано і всі дозволи отримано.
Крім того, ДАБІ має право затверджувати будівництва до дев'ятого поверху, однак вони затверджують і будівлі висотою понад 16 поверхів.
Звісно, покупець нової квартири не повинен знати, чи проходить біля його будинку теплотраса. Однак в умовах, коли ці органи не виконують своїх функцій, покупцям доведеться перевіряти безпечність своїх інвестицій.
Перевіряти офіційними і неофіційними каналами — через КМДА, знайомих будівельників, архітекторів, працівників ДАБІ.
Можна також користуватися інструментами КМДА, наприклад, картою незаконних будівництв у Києві. Вона дозволяє побачити сотні об'єктів столиці, що зводяться з порушенням містобудівних норм.
В іншому випадку не варто дивуватися, якщо одного ранку ви побачите свою машину розтрощеною фонтаном з магістрального трубопроводу. До речі, вона застрахована?
Бомба під вашим будинком. Неочевидні висновки з вибуху трубопроводу на Голосієві
Вибух трубопроводу на Голосієві позбавив людей житла та автівок і міг призвести до трагічних наслідків. Чому так сталося, і як себе убезпечити від недбалості чиновників та монополістів.
5 червня 2017
